Самолікуванці. Пандемія коронавірусу спровокувала сплеск бездумного самолікування в Україні — чим це загрожує?

Новости

Самолікуванці. Пандемія коронавірусу спровокувала сплеск бездумного самолікування в Україні — чим це загрожує?

У розпал пандемії українці, не радячись із лікарями, масово приймають антибіотики та інші ліки. Коли COVID-19 піде, таке самолікування обернеться сплеском захворювань, які раніше медикам вдавалося контролювати.

Об этом сообщает Москов пост

Хронiки коронавірусу. Останні новини
Все про епідемію коронавірусу в світі та карантин в Україні
Надсилаємо щоденно о 08:00

36-річний киянин Дмитро Литвин зізнається, що приймає антибіотики без призначення лікаря. Робить це він під час застуди — столичний мешканець не хоче втрачати тиждень на одужання і приймає сумамед, який, на його переконання, допомагає стати на ноги за три дні. «Якщо раптом в Україні заборонять продавати антибіотики без рецепта, то я поставлюся до цього вкрай негативно», — каже Литвин.

Читайте також:

З початку року споживання антибіотиків в Україні зросло в 40 разів — Ляшко

Точку зору киянина поділяють десятки тисяч його співвітчизників. Особливо це стало помітно в коронавірусний рік, коли багато українців сприймають будь-які симптоми застуди як прояв COVID-19. Як наслідок, споживання деяких антибіотиків, за даними Міністерства охорони здоров’я, протягом 2020-го зросло в 40 разів. За оцінками деяких соціологів, у разі появи симптомів грипу або інших простудних захворювань трохи більше як половина співвітчизників, тобто приблизно 20 млн людей, розпочинають лікування самостійно.

«Навіть якщо форма захворювання була легкою і можна було б нічого особливого не робити, люди так накручують себе, що починають про всяк випадок лікуватися вдома більш посилено, ніж це потрібно», — каже інфекціоніст Євген Дубровський, який лікує від COVID-19 пацієнтів у київській лікарні № 4. Мовляв, люди схильні до паніки, тому приймають все підряд або намагаються знайти альтернативу традиційній медицині.

Водночас, за даними Державного фармакологічного центру МОЗ, найпоширенішими негативними наслідками самолікування є: алергічні реакції (84,3%), набряк Квінке (21,5%), анафілактична реакція (5,2%), ураження центральної нервової (4,2%) і травної (3,1%) систем. Трапляються й серйозніші наслідки, аж до онкології.

Але річ не тільки у здоров’ї окремих людей. Одним із найзначущіших наслідків самолікування експерти називають масовий прояв стійкості хвороботворних бактерій до антибіотиків. За даними британського уряду, щорічно в світі від цього помирає понад 700 тис. людей.

«Проблема самолікування набагато більша, ніж ми її собі уявляємо», — запевняє Дубровський.

Добро, яке стало злом

Самовільне вживання антибіотиків в Україні б’є рекорди: на тлі пандемії продажі одного з найпоширеніших із них — цефтріаксону — за 11 місяців зросли, за даними порталу Аптека.ua, на 220%, а ще одного — азитроміцину — майже на 400%. Однак справжній ажіотажний попит серед покупців викликав надропарин (фраксипарин), згаданий у протоколі протидії ураженню легень — його стали купувати в 3000% частіше, ніж на початку 2020-го.

Головний санлікар Віктор Ляшко також відзначає тенденцію значного зростання продажів антибактеріальних препаратів в аптеках і збільшення частоти їх використання в лікарнях. За його словами, пацієнти з COVID-19 нині отримують антибіотики не тільки в стаціонарах, а й під час лікування вдома.

За даними центру Національного інституту охорони здоров’я США, в деяких випадках під час надходження в лікарні пацієнтам із коронавірусом призначали антибіотики, щоб запобігти розвитку супутніх бактеріальних інфекцій. Йдеться про позалікарняну пневмонію, інфекцію кровотоку і сечовивідні шляхи — за останніми дослідженнями, 50% померлих COVID-пацієнтів мали такі ускладнення. Дізнавшись про це, люди й самі кинулися скуповувати антибіотики.

«Призначення антибактеріальної терапії для пацієнтів із COVID-19 виправдано тільки за наявності ознак бактеріальної інфекції. А встановлення цих ознак — прерогатива лікаря. Тому тут не повинні працювати поради сусідки, знайомого або соціальних мереж на тему того, що за схожих симптомів допоміг той чи інший антибіотик», — каже Ляшко.

«Стійкість до антимікробних препаратів є однією з найсерйозніших загроз для громадського здоров’я», — Віктор Ляшко, головний санітарний лікар

Дубровський уточнює: всі важкі пацієнти їхнього відділення намагалися якимось чином самовилікуватися. Найкричущіший випадок, за словами інфекціоніста, стався з жінкою, яка, маючи коронавірус, приймала ліки сама, періодично консультуючись телефоном із лікарями онлайн-служб. За два тижні такого «лікування» її стан настільки погіршився, що пацієнтка померла через кілька годин після того, як її привезли у відділення.

У практиці терапевта Михайла Ценоша з Рівного було безліч історій самолікування, і щоразу він був вражений безпечністю людей.

Він згадує, що деякі його пацієнти примудрялися лікувати застуду та інші інфекційні захворювання народними засобами або гомеопатією. Внаслідок цього перетворювали простий бронхіт на складне запалення легенів, а цистит — у пієлонефрит.

А один із пацієнтів Ценоша вирішив за книгою — сумішшю часнику й меду — за два тижні «почистити» судини. Після чого у цього хворого стало «тиснути в серці». «Привезла його швидка до мене. На кардіограмі та аналізах — інфаркт. Благо, допомогу надали вчасно, і він не помер», — розповідає терапевт.

Але не завжди подібних пацієнтів вдається врятувати. За словами Ценоша, в його практиці зустрічалися люди, які намагалися лікувати онкологічні захворювання содою. Через віру в дієвість подібних «процедур» навіть нескладні випадки закінчувалися смертю. «Не знаю, який безсовісний дурень вигадав казку, що „онкологія боїться лужного середовища, пийте соду — і ракові клітини помруть“. Але на його совісті дуже багато життів», — каже рівненський терапевт.

Читайте також:

Відповідає сімейний лікар. Коли варто приймати антибіотики і чи можна самому їх собі прописати?

Лікарка Оксана Коваль протягом декількох років займалася діагностикою захворювань молочної залози в Київському обласному онкодиспансері. І неодноразово помічала, що частина пацієнтів схильна займатися самолікуванням, для чого використовують найхимерніші способи терапії. «Починаючи від прикладання листя капусти з медом до ураженої пухлиною залози до пиття перекису водню, — розповідає вона. — Це все призводило лише до втрати дорогоцінного часу і прогресування хвороби». Коваль додає, що одного разу жінка, яка долікувалася у такий спосіб, прийшла на обстеження вже із зовнішнім розпадом тканин. «Насправді це дуже страшні речі, але такі наші реалії», — додає лікарка.

БОЖЕВІЛЛЯ САМОЛІКУВАННЯ: Деякі пацієнти Оксани Коваль із Київського обласного онкодиспансеру лікували себе капустяними листами або вживанням усередину перекису водню / Фото: Олександр Медведєв / НВ

Гінекологиня Вікторія Бутко теж стикалася з самолікуванням. Вона вважає, що в подібних випадках величезний вплив на людей має реклама. У промо-кампаніях, наприклад, звучать заклики користуватися препаратами для лікування грибкової вагінальної інфекції або свічками. Водночас, як уточнює Бутко, ігнорується необхідність виявлення збудника хвороби. Зрештою «стирається» клінічна картина того, що відбувається, й інфекція переходить у хронічну стадію.

Свою негативну лепту у всеукраїнську пристрасть до самолікування вносять і працівники аптек. Вони, за словами Бутко, з радістю радять «якісь свічки» або «щось від циститу». Після вживання таких ліків в організмі пацієнтів з’являється нечутлива до певних препаратів флора, через що можуть виникнути проблеми з лікуванням дійсно серйозних інфекцій, що передаються статевим шляхом. «Здавалося б, просте самолікування, — каже гінекологиня. — А вже стільки життів покалічено».

На порозі великих проблем

Опитані НВ медики впевнені, що наймасштабніша проблема, яку несе в собі самолікування, — стійкість, яка зрештою виробляється до антибіотиків.

«Стійкість до антимікробних препаратів є однією з найсерйозніших загроз для громадського здоров’я, вона негативно впливає також і на результати лікування інфекційних хвороб, — пояснює Віктор Ляшко. — Для мене як для лікаря ця загроза стоїть поруч із антивакцинальними настроями, які в тандемі зводять нанівець чимало досягнень охорони здоров’я та медицини загалом».

За деякими прогнозами, через 10−15 років людство знову потрапить у ситуацію, яка була в допеніцилінову епоху, коли бактеріальні інфекції лікувати було нічим. І станеться сплеск захворювань, з якими ще недавно більш-менш успішно боролися.

БЕЗТУРБОТНІ ПАЦІЄНТИ: Лікар Михайло Ценош із Рівного бачив у своїй практиці всяке, зокрема й людей, які два тижні «чистили судини» сумішшю часнику й меду, заробляючи собі інфаркт / Фото: Nick Chubyk

Проблема торкнеться не тільки України. Минулорічне опитування Європейського бюро ВООЗ засвідчило: 64% його респондентів вважали, що застуду і грип можна лікувати антибіотиками, і так і вчиняли.

Водночас вже у 2018 році ВООЗ зафіксувала на планеті приблизно 0,5 млн нових випадків туберкульозу, стійкого до рифампіцину — антибіотика, яким зазвичай лікують цю хворобу.

І ось така стійкість прогресуватиме. Що загрожує глобальною епідемією туберкульозу, вважає Олександр Куклишин, голова відділу ліцензування виробництва лікарських засобів вітчизняної Держслужби ліків і контролю за наркотиками.

«Пацієнти мають увімкнути голову, припинити панікувати і слідувати якимось незрозумілим порадам і підказкам із соцмереж», — Євген Дубровський, столичний інфекціоніст

І це при тому, що на Заході, на відміну від України, обережно ставляться до реклами медпрепаратів, боячись нашкодити хворим. «У міжнародній практиці фармацевтичні компанії просувають медикаменти виключно серед працівників охорони здоров’я з метою інформування, рекомендації до застосування. І відбувається це тільки на закритих заходах, скажімо, на медичних конференціях. Нам це потрібно перейняти», — каже Куклишин.

Журналістка Олена Бабакова, яка мешкає в Польщі, розповідає, що антибіотик без рецепта в цій країні не купиш. Але поляки схильні до ірраціональної віри у вітаміни і біодобавки. Вони просто не хочуть потрапляти на прийом до лікарів: якщо немає приватної страховки (коштує 50 євро) або держстраховки (10% від зарплати), то чергу до деяких фахівців треба займати за три-чотири місяці. «Ось народ і їсть непомірно біодобавки від усього і проти всього, вітаміни тощо. COVID це все посилив», — каже Бабакова.

Столичний інфекціоніст Євген Дубровський вважає, що нинішнє українське захоплення самолікуванням — теж наслідок коронавірусу і накручуваної через ЗМІ та різних блогерів паніки. І якщо раніше співвітчизники високу температуру під час грипу вважали за норму, то тепер поспішають почати її «лікувати» антибіотиками і гормонами якомога раніше.

Люди, за словами інфекціоніста, раптом забули, що температура — це захист, неспецифічна «перша лінія» імунної відповіді, щоб вірус не розмножувався безконтрольно. «Пацієнти мають увімкнути голову, припинити панікувати і слідувати якимось незрозумілим порадам і підказкам із соцмереж, — упевнений Дубровський. — Їм варто прагнути до того, аби потрапити на лікування до реального, кваліфікованого лікаря».

№ 2 журналу НВ виходить тільки онлайн. З усіх питань звертайтеся до Служби підтримки НВ Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра..


Джерело статті: “https://nv.ua/ukr/ukraine/events/antibiotiki-bez-priznachennya-likarya-gomeopatiya-narodna-medicina-yak-likuvalisya-ukrajinci-v-2020-roci-50136253.html”

Новости читателей

Кожедый желающий может добавить свою новость или материал на сайт.

ДОБАВИТЬ